Які документи, крім податкової декларації про майновий стан і доходи, має подати платник податку до державної податкової інспекції, щоб скористатись правом на нарахування податкової знижки щодо частини суми процентів за іпотечним кредитом?

Платник податку - резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом за умови наявності документального підтвердження витрат, що включаються до податкової знижки:

     кредитного договору та нотаріально завіреного договору іпотеки;

     відповідних платіжних документів, в яких чітко визначено суму сплачених відсотків за користування іпотечним кредитом та прізвище, ім’я, по-батькові платника податку як платника цих процентів (рахунок з відбитком каси про перерахування коштів, платіжне доручення банку з відміткою про перерахування коштів);

     паспорта платника податку з позначкою про реєстрацію за місцезнаходженням житлового будинку (квартири, кімнати), щодо якого оформлено іпотечний житловий кредит.

     Оригінали таких документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку, достатнього для проведення контролюючим органом податкової перевірки стосовно нарахування такої податкової знижки.

                Платники податку зобов’язані на вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обпилення і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірності відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку.

                Для прискорення проведення контролюючим органом розрахунку сум, що підлягають поверненню з бюджету, і забезпечення правильності визначення зазначених сум доцільно надавати до податкової інспекції копії зазначених документів.

Податковий календар на березень.

11.03.2015 – граничний термін сплати податку на прибуток за 2014 рік платниками, у яких базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року;

13.03.2015 – граничний термін подання звіту про використання РРО та книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) за лютий (форма № ЗВР-1), довідки про використані розрахункові книжки за лютий 2015 року, якщо не передбачено подання інформації дротовими або бездротовими каналами зв’язку; довідки про використані розрахункові книжки за лютий 2015 року (п. 7 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у редакції від 01.06.2000 р. № 1776-III);

16.03.2015 – граничний термін подання заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування з II кварталу 2015 року та розрахунку доходу за попередній календарний рік;

20.03.2015 – граничний термін подання:

- податкової декларації з ПДВ за лютий 2015 року платниками, у яких базовий податковий період дорівнює календарному;

- декларації акцизного податку за лютий 2015 року;

- звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (форма № Д4 (місячна)) роботодавцями за лютий 2015 року;

- заяви про відмову від спрощеної системи оподаткування з II кварталу 2015 року платниками єдиного податку першої, другої та третьої груп;

- податкової декларації зі збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності за лютий 2015 року;

- податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за лютий 2015 року платниками, які обрали місячний період для звітування, та за нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі у лютому 2015 році .

20.03.2015 – граничний строк авансового внеску з єдиного податку за березень 2015 року платниками, віднесеними до першої та другої групп.

30.03.2015 – граничний строк сплати:

- авансових внесків з податку на прибуток за березень 2015 року;

- акцизного податку за лютий 2015 року;

- військового збору з нарахованого, але не виплаченого доходу, за лютий 2015 року;

- єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування гірничими підприємствами за лютий 2015 року;

- збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності за лютий 2015 року;

- ПДВ за лютий 2015 року платниками, у яких базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному місяцю;

- плати за землю за лютий 2015 року;

- податку на доходи фізичних осіб з нарахованого, але не виплаченого доходу, за лютий 2015 року;

- податку на доходи фізичних осіб із загальної суми процентів, нарахованих за лютий на поточний або депозитний банківський рахунок; на вклади членів кредитної спілки.

Правильно запрограмоване РРО.

ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує власникам касової техніки — платникам акцизного податку з роздрiбного продажу пiдакцизних товарiв про нагальність програмування реєстраторів розрахункових операцій та звернення з цією метою до центрів сервісного обслуговування.

З метою доведення відповідної інформації до виробників та центрів сервісного обслуговування РРО Державною фіскальною службою України направлено листи з роз’ясненнями на адресу Асоціації «Українські електроніка, комп’ютери, касові апарати» (УкрЕККА) від 30.01.2015 №1811/6/99-99-22-07-03-15 та від 31.01.2015 №1848/6/99-99-22-07-03-15.

Розрахунковий документ обов’язково повинен містити ставку й суму акцизного податку:

  ТОВАР  126,00 А

- - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - -

СУМА  126

ПДВ А = 20 %   20

Акцизний податок 5 %  6

А = 5 %   

У ряду реєстраторів, внесених до Державного реєстру РРО до 1 сiчня 2015 року, не передбачено механiзм розрахунку акцизного податку з роздрiбного продажу пiдакцизних товарiв, у таких РРО дозволяється використовувати для облiку акцизного податку з роздрiбного продажу пiдакцизних товарiв алгоритм, який забезпечує нарахування суми 5 % збору, розробленого виробником (постачальником) даних моделей РРО.  

Про формування показників звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску.

З 01 січня 2015 року Законом України від 28 грудня 2014 року №77-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» внесено зміни, зокрема, до Закону України від 08 липня 2010 року №2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та Кодексу законів про працю України».

Надаємо приклад формування показників звіту щодо сум нарахованого ЄСВ у таблиці 6 додатку 4 за січень 2015 року.

У програмному забезпеченні, за допомогою якого формується звіт, обов’язково необхідно відключити функцію «автоматичний розрахунок».

Наприклад: особа перебувала у трудових відносинах повний календарний місяць (січень 2015 року) і їй нарахували заробітну плату 609,00 грн, тобто менше мінімального розміру (працював на умовах неповного робочого часу). Сума, на яку платник у такому випадку нараховує єдиний внесок, становить, 1218 гривень. При цьому, в таблиці 6 додатку 4 відображаємо:

реквізит 15 «Кількість календарних днів перебування у трудових/ЦП відносинах протягом звітного місяця»-31 день;

реквізит 17 «Загальна сума нарахованої заробітної плати/доходу (усього з початку звітного місяця)» - 609,00 грн;

реквізит 18 «Сума нарахованої заробітної плати/доходу у межах максимальної величини, на яку нараховується єдиний внесок» - 609,00 грн;

реквізит 19 «Сума утриманого єдиного внеску за звітний місяць (із заробітної плати / доходу)» - 21,92 гривень.

Відповідно, суми про нараховану заробітну плату та нарахований і утриманий єдиний внесок повинні бути відображені в таблиці 1 додатка 4 Порядку №454, а саме:

у рядку 1.1 таблиці 1 додатка 4 Порядку №454 зазначаємо фактичну суму нарахованої заробітної плати, - тобто 609,00 грн;

у рядку 2.1 – 1218,00 грн., тобто суму, яка відповідає мінімальному розміру заробітної плати;

у рядку 3.1.1.1 – 447,74 грн. (1218,00 *36,76 відс.);

у рядку 4.1 – 609,0 грн;

у рядку 5.1 – 21,92 грн. (609,00*3,6 відсотка).  

За два місяці у Дніпропетровській області задекларовано майже 450 млн. грн. доходів громадян.

В рамках деклараційної кампанії, що розпочалася 1 січня та триватиме до 1 травня поточного року, про свої статки, отримані у 2014 році, на Дніпропетровщині прозвітували вже 5298 громадян. Загальна сума задекларованого ними доходу становить 446,4 млн. грн. Для порівняння: за два місяці минулого року 4631 громадянин регіону задекларував 372,8 млн. грн. доходів, отриманих у 2013 році.

Впродовж січня – лютого 2015 року 3064 громадянина задекларували податкове зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі  7,1 млн. грн., що на 1,6 млн. грн. більше ніж за аналогічний період минулого року.

Найбільші доходи у минулому році 128 мешканців Дніпропетровського регіону отримали від продажу (обміну) рухомого або нерухомого майна – 202,2 млн. грн. Ще 976 громадянам 119,8 млн. грн. доходу додала спадщина.

Окрім того, 1370 декларантів звернулися до фіскальних органів Дніпропетровської області за податковою знижкою. Відтак, з казни громадянам області буде повернуто 1,6 млн. грн.

«Результати першої половини деклараційної кампанії свідчать про зростання рівня громадянської свідомості до добровільного процесу декларувати доходи та не приховувати свій здобуток. Саме така активність і є показником справжньої економічної зрілості суспільства», – зазначив начальник ГУ ДФС у Дніпропетровській області Василь Андрухів. 

Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість.

07.03.2014 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 4 лютого 2015 року № 82 «Про внесення змін до Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість» (далі – Постанова № 82), яка внесла зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 16 березня 2014 року № 569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість».

Постановою № 82 встановлено наступне:

- систему електронного адміністрування податку на додану вартість (далі – ПДВ) запроваджуватимуть у 2 етапи. При цьому перший (перехідний)  період триватиме або до 1 липня 2015 року або до іншої дати, визначеної окремим рішенням Верховної Ради України про скорочення такого періоду;

- визначено  право платника ПДВ за власним вибором збільшити суму, на яку він має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування  на суму непогашених залишків ПДВ. Сума такого збільшення відображається платником ПДВ у складі податкового кредиту декларації з ПДВ за податковий період, в якому воно здійснене;

- Державну фіскальну службу України зобов’язано за умови отримання запиту інформувати платника ПДВ про стан його електронного рахунку;

- регламентовано  розрахунки з бюджетом в системі електронного адміністрування ПДВ.

Щодо приймання Реєстрів виданих та отриманих податкових накладних.

Шановні платники!

Починаючи з 1 січня 2015 року, скасована норма Податкового кодексу України, згідно з якою платники податку зобов’язані були подавати до органу державної податкової служби копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних (пункт 201.15 статті 201 розділу V Кодексу).

Тобто, реєстр виданих та отриманих податкових накладних до контролюючого органу, починаючи із звітності за січень 2015 року, не подається.

Посилання на роз'яснення ДФС:

http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-zmini-2015/elektronne-administruvannya-pdv/63549.html 

Враховуючи зазначене, доводимо до Вашого відома, що приймання Реєстрів виданих та отриманих податкових накладних за формами:

J1200808    Реєстр отриманих та виданих податкових накладних (скорочена перероб. пiдпр.) п. 11.21;

J1201508    Реєстр отриманих та виданих податкових накладних;

J1209008    Реєстр отриманих та виданих податкових накладних;

J1209408   Реєстр отриманих та виданих податкових накладних

(до декларацiї з ПДВ (спецiальної), –

Державною фіскальною сужбою України будуть прийматися виключно за звітний період до 01 січня 2015 року.  

Переваги податкового компромісу.

Платникам податків, що для того щоб уникнути фінансової, адміністративної та кримінальної відповідальності за заниження податкових зобов’язань представники бізнесу винятково за власним бажанням можуть подати до органів Державної фіскальної служби України уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та/або ПДВ, в яких визначити  суму завищення витрат, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств та/або суму завищення податкового кредиту з ПДВ та/або заяву. Режим звільнення від  юридичної відповідальності платників податків та їх посадових (службових) осіб за заниження податкових зобов’язань з ПДВ та податку на прибуток застосовується до будь-яких податкових періодів до 1 квітня 2014 року з урахуванням строків давності, встановлених ст. 102 Податкового кодексу України, Загальна тривалість процедури досягнення податкового компромісу – до 70 календарних днів з наступного дня після подання уточнюючого розрахунку. При цьому, загальний термін, протягом якого платник може прийняти рішення про застосування процедури податкового компромісу (подання уточнюючого розрахунку або заяви), складає 90 календарних днів з дня набрання чинності законом. Рішення про можливість проведення перевірки або відсутність такої необхідності для підтвердження визначеної суми органи ДФС приймають протягом десяти робочих днів.

Кого звільнено від сплати земельного податку?

Від сплати земельного податку звільняються:  - санаторно-курортні та оздоровчі заклади громадських організацій інвалідів, реабілітаційні установи громадських організацій інвалідів; - громадські організації інвалідів України, підприємства та організації, які засновані громадськими організаціями інвалідів та спілками громадських організацій інвалідів і є їх повною власністю, де протягом попереднього календарного місяця кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить не менш як 50 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом звітного періоду не менш як 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці та за наявності дозволу на право користування такою пільгою, який надається уповноваженим органом відповідно до Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»; - бази олімпійської та параолімпійської підготовки, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України.

          Нагадуємо, зазначені пільги встановлено Законом України від 28 грудня 2014 року №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», який набрав чинності з 01.01.2015.

Нерухоме майно та військовий збір.

З 01.01.2015 року отриманий платником податку – резидентом (нерезидентом) від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об'єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується. Звертаємо увагу, що умова щодо перебування такого майна у власності платника податку понад три роки не розповсюджується на майно, отримане таким платником у спадщину.

Подолаємо корупцію разом.

Корупція  - протиправна діяльність, яка полягає у використанні службовими особами їх прав і посадових можливостей для особистого збагачення. Характерною ознакою корупції є конфлікт між діями посадової особи та інтересами громадян, що є злочином проти державної влади. Сьогодні корупція є найбільшою перепоною до економічного зростання і розвитку, здатною поставити під загрозу будь-які перетворення.

З метою забезпечення відкритості й прозорості діяльності органів ГУ ДФС у Дніпропетровської області забезпечено інформування платників податків про функціонування антикорупційного сервісу ДФС України «Пульс», доступний клієнтам податкової служби та митниці.

Ефективний сервіс за гарячою лінією (044) 284-00-07 попереджує:

- труднощі в спілкуванні;

- некоректне ставлення;

- перевищення повноважень;

- неякісне обслуговування

та працює за принципом CALL-BACK - зворотній зв’язок.

Електронні рахунки платників у системі електронного адміністрування ПДВ.

Електронний рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ   (далі – електронний рахунок) – рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який платником перераховуються кошти з власного поточного рахунку в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі – розрахунок коригування) в ЄРПН, а також у сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань з цього податку.

Для кожного платника податку Казначейством відкрито один електронний рахунок.

Відкриття та обслуговування електронних рахунків Казначейством здійснюється на безоплатній основі. Інформація про рух коштів на електронних рахунках платникам податку надається ДФС України за відповідним запитом платника на безоплатній основі без обмеження кількості запитів та у часі.

Датою початку використання електронного рахунку є 01.02.2015 для суб’єктів господарювання, які зареєстровані платниками ПДВ до 01.02.2015, а для суб’єктів господарювання, які будуть зареєстровані як платники ПДВ у будь-який період після 01.02.2015 – дата їх реєстрації платниками податку.

Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Законом України від 28 грудня 2014 року №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» внесено зміни до Податкового кодексу України. Метою змін є вдосконалення механізму їх застосування та запобігання можливим порушенням з боку суб’єктів господарювання, які здійснюють готівкові розрахунки за товари. Основною зміною є те, що платники єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп при здійсненні діяльності на ринках, при продажу товарів дрібнороздрібної торговельної мережі через засоби пересувної мережі, а також платники єдиного податку першої групи не застосовують реєстратори розрахункових операцій. У всіх інших випадках платники єдиного податку фізичні особи-підприємці другої і третьої груп зобов’язані застосовувати РРО.

Вказані зміни стосуються конкретно визначеного способу діяльності, а не окремих форм ведення господарської діяльності та системи оподаткування. Зокрема, зазначені фізичні особи-підприємці, що є платниками єдиного податку, мають можливість проводити розрахунки без застосування РРО, а інші суб’єкти господарювання керуватимуться нормою щодо зобов’язання видавати особі, яка отримує товар (послугу), розрахунковий документ встановленої форми. При цьому зазначені зміни, відповідно до Прикінцевих положень Закону №71, вступають у силу: - для платників єдиного податку третьої групи - з 1 липня 2015 року; - для платників єдиного податку другої групи - з 1 січня 2016 року.

Який порядок сплати ПДФО при продажу рухомого майна ФО іншій ФО?

При отримані фізичною особою протягом звітного (податкового) року доходу від продажу іншій фізичній особі двох та більше об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда визначеного п.173.1 ст. 173 ПКУ або об’єктів рухомого майна, які не входять до цього переліку, податок на доходи фізичних осіб сплачує фізична особа - продавець самостійно до нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу за місцем нотаріального посвідчення такого договору за ставками: для резидентів - 5%, нерезидентів -15(20)%.

Іноземні доходи до декларування!

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує фізичним особам, які є громадянами України та працюють, тимчасово або постійно за кордоном, про необхідність декларувати доходи, отримані як із джерел в Україні, так і іноземні доходи. Платник податку може зменшити суму річного податкового зобов'язання на суму податків, сплачених за кордоном, згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації.

Перелік діючих міжнародних договорів про усунення подвійного оподаткування розміщено на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України http://sfs.gov.ua/ у розділі «Діяльність» у рубриці «міжнародне співробітництво».

Для одержання права на зарахування податків, сплачених за межами України, платник зобов'язаний одержати від державного органу країни, де був отриманий дохід (прибуток), уповноваженого стягувати такий податок, довідку про суму сплаченого податку, а також про базу та/або об'єкт оподатковування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, у відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено діючими міжнародними договорами України.

Сума податку з іноземного доходу платника податку - резидента, сплаченого за межами України, не може перевищувати суму податку, розраховану на базі загального річного оподатковуваного доходу такого платника податку відповідно до законодавства України.

Податкова декларація подається до контролюючого органу в один із таких способів за вибором платника податку:

• особисто платником або уповноваженою на це особою;

• надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

• засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису у порядку, визначеному законодавством.

Поштове відправлення слід здійснити не пізніше, ніж за десять днів до закінчення граничного терміну подання декларації.

Зміни у справлянні єдиного внеску.

Нагадаємо, що з 1 січня 2015 року набрав чинності Закон України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці”.

Відповідно до прийнятих  змін, з початку поточного року при нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам та/або винагороди за цивільно-правовими договорами ставки єдиного внеску (середньозважена ставка – 41%), застосовуються з коефіцієнтом 0,4 (середньозважена ставка – 16,4%) при виконанні платником одночасно таких умов:

1) загальна база нарахування єдиного соціального внеску за місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід) та/або винагорода за цивільно-правовими договорами, в 2,5 раза або більше перевищує загальну середньомісячну базу нарахування єдиного соціального внеску платника за 2014 рік;

(якщо загальна база нарахування єдиного соціального внеску не перевищує в 2,5 рази середньомісячну базу нарахування єдиного соціального внеску платника за 2014 рік, то платник замість коефіцієнту 0,4 застосовує розрахунковий коефіцієнт, що розраховується шляхом ділення загальної середньомісячної бази нарахування єдиного соціального внеску платника за 2014 рік на загальну базу нарахування єдиного соціального внеску за місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід) та/або винагорода, за цивільно - правовими договорами (але в будь-якому випадку коефіцієнт не може бути менше 0,4);

2) середня заробітна плата по підприємству збільшилася мінімум на 30 % у порівнянні з середньою заробітною платою за 2014 рік;

3) середній платіж на одну застраховану особу після застосування коефіцієнта складе не менше ніж 700 гривень;

4) середня заробітна плата по підприємству складе не менше трьох мінімальних заробітних плат (у 2015 році – 3 654 грн.).

Детальніше зі змінами у справлянні єдиного внеску можна ознайомитися на веб-порталі ДФС України. 

Зініціюйте податковий компроміс.

Звертаємо увагу суб'єктів господарювання на те, що  граничний терміну подачі платниками уточнюючих розрахунків або заяв з метою застосування податкового компромісу до 16 квітня включно.

Податковий компроміс – режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків за заниження податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств або податку на додану вартість за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року. Податкові зобов’язання суб’єкту господарювання доведеться сплатити до бюджету у розмірі 5 відсотків від суми заниження податкового зобов’язання. Інша частина 95 відсотків вважається погашеною за наслідками досягнення податкового компромісу. При цьому штрафні санкції до платника податків не застосовуються, а пеня відповідно не нараховується

Тонкощі податкового кредиту.

З 1 січня 2015 року, при отриманні платником податку послуг від нерезидента на митній території України, платник податку отримує право на податковий кредит за такими операціями на дату складання ним податкової накладної за цими операціями, за умови її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) та включенні до податкових зобов’язань звітного періоду. При цьому, податкові накладні, складені за такими операціями у січні 2015 року, у яких сума податку не перевищує 10 тис.грн., включаються до податкового кредиту незалежно від того, зареєстрована така податкова накладна в ЄРПН, чи ні.

До податкового кредиту не відносяться суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами. Формування податкового кредиту без отримання податкової накладної, може здійснюватися на підставі таких документів:

- транспортні квитки, готельні рахунки або рахунки, які виставляються платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;

- касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку);

- бухгалтерські довідки, складені відповідно до пункту 198.5 статті 198 розділу V Кодексу;

- податкові накладні, складені платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 розділу V Кодексу та зареєстровані в ЄРПН.

У разі використання платниками для розрахунків із споживачами реєстраторів розрахункових операцій касовий чек повинен містити дані про загальну суму коштів, що підлягає сплаті покупцем з урахуванням податку, та суму цього податку, що сплачується у складі загальної суми. Якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими вказаними вище документами, платник податку несе відповідальність.

З 1 січня 2015 року з Кодексу виключено норму, яка надавала право платникам податку у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в ЄРПН сформувати податковий кредит звітного періоду на підставі заяви зі скаргою на такого постачальника. Отже, грудень (ІV квартал) 2014 року – останні звітні періоди, протягом яких платники податку мали право включити до складу податкового кредиту суму ПДВ, нараховану/сплачену покупцем на підставі заяви зі скаргою на постачальника.

(Лист ДФС України від 17 лютого 2015 року №5292/7/99-99-19-03-02-17 «Про податок на додану вартість»).

Рівномірність самостійної сплати податкових зобов'язань.

Від своєчасної  сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), залежить стан наповнення бюджетів усіх рівнів, соціально-економічний розвиток держави, добробут усіх громадян, адже своєчасно сплачені податки – це виплата заробітної плати освітянам, працівникам охорони здоров’я, культури, пенсій, стипендій, фінансування соціальних заходів та інше. Тому платники податків повинні не тільки не порушувати встановлені терміни сплати, а й піклуватися про рівномірне наповнення дохідної частини бюджету.

Порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до пп. 14.1.156 п.14.1 ст.14 ПКУ податкове зобов'язання -  це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством.

Платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПКУ (п.57.1 ст.57 ПКУ).

Звертаємо увагу платників податків, що для своєчасного надходження платежу  до бюджету слід його сплатити у перші дні цього періоду, не чекаючи  його останнього дня.

Дохід від надання в оренду об'єктів нерухомості оподаткувується військовим збором.

ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що сума орендної плати, що виплачується за договором оренди рухомого (нерухомого) майна підлягає оподаткуванню військовим збором на загальних підставах за ставкою 1,5%.

До загального місячного (річного) доходу платника податку, включаються суми винагород й інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору (пп. 164.2.2 Податкового кодексу України), і дохід від надання майна в лізинг, оренду чи суборенду (строкове володіння та/або користування). Податковим агентом платника податку — орендодавця під час нарахування доходу від надання в оренду об'єктів нерухомості є орендар.

Якщо орендар є фізичною особою, котра не є суб'єктом господарювання, особою, відповідальною за нарахування та сплату (перерахування) податку до бюджету, є орендодавець. У такому випадку дохід від надання нерухомості в оренду підлягає самостійному декларуванню, і військовий збір із нього (як і ПДФО) сплачується фізособою самостійно.

Скористайтеся можливістю виправити фінансову ситуацію!

Увага! З 17 січня до 16 квітня 2015 року бізнес має законний механізм податкового компромісу. Після цього наступає крімінальна відповідальність за заниження податкових зобов’язань з податку на прибуток та ПДВ!

Плата за землю з фізичних осіб.

ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення, на 1 січня 2015 року становить 1,249.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель. Коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель становлять: 1996 рік - 1,703, 1997 рік - 1,059, 1998 рік - 1,006, 1999 рік - 1,127, 2000 рік - 1,182, 2001 рік - 1,02, 2005 рік - 1,035, 2007 рік - 1,028, 2008 рік -1,152, 2009 рік - 1,059, 2010 рік - 1,0, 2011 рік - 1,0, 2012 рік - 1,0, 2013 рік - 1,0 та за 2014 рік – 1,249. Нормативна грошова оцінка земель за 2002, 2003, 2004 та 2006 роки не індексувалась. Кумулятивне значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель з 1995 року станом на 1 січня 2015 року становить 3,997.

Якщо органи місцевого самоврядування не оприлюднили та не надали у встановлені чинним законодавством терміни відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки рішень щодо ставок земельного податку та наданих пільг зі сплати земельного податку юридичним та/або фізичним особам, тоді плата за землю в 2015 році справляється із застосуванням ставок земельного податку 2014 року, з урахуванням коефіцієнта індексації 1,249.

Орендна плата за користування землею та земельний податок є одним з вагомих джерел наповнення місцевих скарбниць області і становить понад 17% до їх загальних надходжень.

Відповідальність за порушення  вимог трудового законодавства.

ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу суб'єктів господарювання, які використовують найману працю про фінансову відповідальність в разі:

- фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичної роботи повний робочий час, та виплати зарплати (винагороди) без нарахування та сплати ЄСВ – у 30 кратному розмірі мінімальної зарплати (36540 грн), встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;

- порушення встановлених строків виплати зарплати працівникам, більш як за один місяць, виплата її не в повному обсязі – у 3-кратному розмірі мінімальної зарплати, встановленої на момент виявлення порушення (3654 грн);

- недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці – у 10-кратному розмірі мінімальної зарплати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (на разі це 12 180 грн);

- порушення інших вимог трудового законодавства – у розмірі мінімальної заробітної плати (1218 грн).

Нагадуємо, що працівник не може бути допущений до роботи без повідомлення органу ДФС про прийняття працівника на роботу.

Транспортний податок.

Платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Кодексу є об'єктами оподаткування.

Об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.

Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування, а базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об'єкта оподаткування декларацію з розбивкою річної суми рівними частками поквартально. Сплачується податок юридичними особами авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, наступного за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації

Щодо об'єктів оподаткування, придбаних протягом року, декларація юридичною особою - платником подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об'єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт.

У разі переходу права власності на об'єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом звітного року, податок обчислюється попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об'єкт оподаткування, а новим власником - починаючи з місяця, в якому він абув право власності на цей об'єкт.

За об'єкти оподаткування, придбані протягом року, податок сплачується пропорційно кількості місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу (п.п. 267.6.6 п. 267.6 ст. 267 Кодексу).

Щодо фізичних осіб, то обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування, які їм належать і зареєстровані в Україні, здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку на підставі відомостей, необхідних для розрахунку податку, отриманих від органів внутрішніх справ.

Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року) (п.п. 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 Кодексу).

Щодо об'єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень- рішень про сплату податку фізичним особам - нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцем реєстрації об'єктів оподаткування, що перебувають у власності таких нерезидентів.

Фізичними особами транспортний податок сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Матеріали надала Лівобережнa МДПІ м.Дніпропетровськ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області