Майже 200 тисяч адміністративних послуг отримали 
платники Дніпропетровщини
У роботі тридцяти двох Центрів обслуговування платників, що працюють у Дніпропетровській області, задіяні 316 працівників, які надають кваліфіковані адміністративні послуги. Загалом працівниками ЦОП у Дніпропетровській області з початку року надано 905 тис. послуг, з яких адміністративних - майже 200.
Зокрема, найбільш популярними залишаються послуги видачі картки платника податків та внесення до паспорта громадянина України даних про реєстраційний номер облікової картки. Так, з початку 2014 року мешканцям Дніпропетровського регіону видано понад 105 тисяч реєстраційних номерів.
Також значну кількість послуг було надано з реєстрації книг обліку розрахункових операції – 15286 та з видачі довідки про відсутність заборгованості з платежів до бюджету, що контролюються органами доходів і зборів реєстрації – 12857.
З переліком адміністративних послуг, що надаються територіальними органами ДФС Дніпропетровщини та Інформаційними картками адмінпослуг можна ознайомитись на суб-сайті ГУ ДФС у Дніпропетровській області (http://dp.sfs.gov.ua/) в розділі «Адміністративні послуги» та у Центрах обслуговування платників області.

Про використання iCarnet
ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з положеннями Конвенції МДП та національним законодавством України з питань державної митної справи книжка МДП використовується замість митної декларації для декларування товарів, що не є підакцизними, у митний режим транзиту та є заходом гарантування доставки товарів (крім алкогольних напоїв та тютюнових виробів) за умови, що товари під час перевезення перетинають митний кордон України, а їх перевезення на всьому маршруті або на його частині здійснюється автомобільним транспортом.
Механізм використання книжки МДП як документа контролю за переміщенням товарів регламентується розділом VI Порядку виконання митних формальностей при здійсненні транзитних переміщень, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.10.2012 р. № 1066.
Відповідно до п. 1 додатка 3 до Угоди про співробітництво між Державною митною службою України, Асоціацією міжнародних автомобільних перевізників України та Міжнародним союзом автомобільних перевізників України від 10.09.2004 р. книжка МДП «iCarnet» використовується для перевезення товарів під митним контролем та управлінням між двома митними органами, розташованими в межах митної території України, тобто книжка МДП «iCarnet» є засобом гарантування сплати митних платежів під час вказаного перевезення, але переміщення товарів через митний кордон України з використанням книжки МДП «iCarnet» не передбачено.
Таким чином, до моменту нормативно-правового врегулювання використання та оформлення книжки МДП «iCarnet» як документа контролю за переміщенням товарів згідно зі ст. 94 Митного кодексу України не здійснюється. Водночас при декларуванні товарів у відповідний митний режим з використанням митної декларації книжка МДП «iCarnet» є заходом гарантування доставки товарів до митниці призначення.
Форму звітності про випадки застосування книжки МДП «iCarnet», передбачену додатком 1 до листа ДФС України від 01.10.2014 р. № 6020/7/99-99-24-01-08-17, доповнено графою 5: «№ та дата МД».
(Лист ДФС України від 20.11.2014 р. № 11219/7/99-99-24-01-04-17).

ПДВ з постачання відходів брухту чорних і кольорових металів
ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що до 01.01.2015 р. продовжено дію режиму звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання, у тому числі операцій з імпорту, відходів та брухту чорних і кольорових металів, визначеного п. 23 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України.
Дія постанови Кабінету Міністрів України від 12 січня 2011 року № 15, якою затверджено переліки відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких тимчасово звільнялися від оподаткування податком на додану вартість, обмежувалась лише 2013 роком. Станом на 01.01.2014 р. відповідного нормативно-правового акта уряду, який визначав би переліки відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких звільняються від оподаткування податком на додану вартість, або продовжував би дію постанови № 15, прийнято не було.
Таким чином, з 01.01.2014 р. були відсутні чинні переліки відходів та брухту чорних і кольорових металів, до операцій з постачання яких міг застосовуватись режим звільнення від оподаткування податком на додану вартість, визначений п. 23 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України.
З метою приведення нормативно-правових актів у відповідність із Законом № 713 Кабінет Міністрів України постановою від 5 лютого 2014 року № 43 (далі - постанова № 43) вніс зміни до постанови № 15, згідно з якими продовжено дію зазначених переліків до 01.01.2015 р. Постанова № 43 набула чинності з дня її офіційного опублікування, а саме 18.02.2014 р. Отже, операції з постачання, у тому числі операції з імпорту, відходів та брухту чорних і кольорових металів, що здійснювалися суб’єктами господарювання з 01.01.2014 р. до 17.02.2014 р. (включно), підлягали оподаткуванню податком на додану вартість у загальновстановленому порядку з нарахуванням податку за основною ставкою (20 %).
З 18.02.2014 р. і до 01.01.2015 р. до операцій з постачання, у тому числі операцій з імпорту, відходів та брухту чорних і кольорових металів, включених до відповідних переліків, застосовується режим звільнення від оподаткування податком на додану вартість, визначений п. 23 підрозділу 2 розділу XX Кодексу.
(Лист ДФС України від 10.10.2014 р. № 7066/7/99-99-10-04-02-1).

Авансові внески виплати дивідендів та податок на прибуток
ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 млн. грн.) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік. На суму сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів відповідно до п. 153.3 ст. 153 Податкового кодексу України (в тому числі за наслідками попередніх звітних (податкових) періодів) зменшується сума авансових внесків з податку на прибуток, визначених цим пунктом. Якщо сума авансових внесків з податку на прибуток, сплачена при виплаті дивідендів перевищує суму авансових внесків з податку на прибуток, вона зараховується у зменшення авансових внесків, у наступних звітних місяцях до повного її погашення.
Якщо сума авансового внеску, попередньо сплаченого протягом звітного періоду, перевищує суму податкових зобов’язань підприємства -емітента корпоративних прав за податком на прибуток такого звітного періоду, сума такого перевищення переноситься у зменшення податкових зобов’язань наступного податкового періоду, а при отриманні від’ємного значення об’єкта оподаткування такого наступного періоду - на зменшення податкових зобов’язань майбутніх податкових періодів (пп. 153.3.4 п. 153.3 ст.153 Податкового кодексу України). 
Зменшення податкових зобов’язань з податку на прибуток на суму сплаченого авансового внеску при виплаті дивідендів (розрахунок суми такого внеску) перевірятиметься в автоматичному режимі з урахуванням такого: у декларації з податку на прибуток підприємства, яка затверджена наказом Мінфіну України від 28.09.2011 р. № 1213, значення рядка 13.5.1 Додатка ЗП не може перевищувати значення (рядок 11 + рядок 12 + сума податку на прибуток від операцій з торгівлі цінними паперами - (рядок 13.1 + рядок 13.2 + рядок 13.6 + рядок 13.7 Додатка ЗП до рядка 13)).
Алгоритм формування значення рядка 13.5.1 додатка 3П до Податкової декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженої наказом Міністерства доходів і зборів України від 30.12.2013 р. № 872, є аналогічним заповненню рядка 13.5.1 додатка ЗП до Податкової декларації № 1213.
Сума авансових внесків при виплаті дивідендів, що не врахована у зменшення податкових зобов’язань у поточному звітному (податковому) періоді та не відображена у рядку 13.5.1 додатка ЗП до Декларації, відноситься на зменшення нарахованої суми податку в наступних звітних (податкових) періодах та відображається в рядку 13.5.2 додатка ЗП до Податкової декларації № 1213 або № 872. Таким чином, сума авансового внеску з податку на прибуток при виплаті дивідендів у звітному періоді зараховується у зменшення сум нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток (з урахуванням зарахованого авансового внеску відповідно до ст. 57 Кодексу) у декларації за підсумками звітного періоду з перенесенням суми перевищення до складу наступних податкових періодів.
При цьому сума не врахованого у зменшення нарахованої суми податкових зобов’язань з податку на прибуток залишку авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів у звітному періоді не формує надміру сплачену суму податку у звітному періоді а акумулюється у декларації звітного періоду та переноситься на зменшення податкових зобов’язань з податку на прибуток наступних податкових періодів.
(Лист ДФС України від 12.11.2014 р. № 10346/7/99-99-15-02-01-17).

Щодо подання податкової звітності
ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що підставами для винесення судом рішення про припинення юридичної особи та підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, зокрема, є неподання протягом року органам доходів і зборів податкових декларацій і документів фінансової звітності. Податковим кодексом України встановлено основні базові звітні періоди – календарний місяць, календарний квартал та календарний рік. Для подання місячної податкової звітності встановлено  граничний термін - протягом 20 календарних днів, що настають за звітним місяцем, а для квартальної звітності – протягом 40 календарних днів після закінчення кварталу та для календарного року - протягом 60 календарних днів, що настають за календарним днем звітного податкового року (ст.49 Податкового кодексу України). 
Платник податків зобов’язаний за кожний встановлений Податковим кодексом України звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Чи має право фізична особа - підприємець відшкодовувати витрати на відрядження найманому працівнику? 
Статтею121 Кодексу законів про працю України працівники мають право на відшкодування витрат та отримання інших компенсацій у зв’язку із службовим відрядженням. Надання коштів на відрядження врегульовані підпунктом 140.1.7 пункту 140.1 статті 140 Податкового кодексу України, Інструкцією про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 13.03.98 № 59. 
Після повернення з відрядження працівник зобов’язаний надати звіт про витрачені грошові кошти, в тому числі і особисті кошти, які він витратив на службове відрядження, пов’язане саме з підприємницькою діяльністю підприємця, а не за власними потребами працівника. 
Умовою відшкодування витрат на відрядження є наявність оригіналу документів, що підтверджують вартість таких витрат (квитки, квитанції, чеки, розрахунки тощо). Витрати, що не підтверджені документально, або зовсім не підлягають відшкодуванню і включенню до витрат підприємця, або можуть бути відшкодовані працівнику за рахунок коштів підприємця з податковими наслідками, тобто, такі витрати згідно з підпунктом «г» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України є додатковими благами відрядженого працівника та підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб. 

01.12.2014

Вплив нелегальної тютюнової продукції на економіку країни
Співробітниками ГУ ДФС у Дніпропетровській області було вилучено з обороту контрафактної тютюнової продукції 263 тис. пачок. У Дніпропетровській області немає зареєстрованих виробників тютюнової продукції. Зареєстровані тільки 2 імпортери. З початку року від них поступило 98 млн. грн. акцизного податку. Працівниками фіскальної служби проведено 80 перевірок. Вилучено з обороту контрафактної тютюнової продукції 263 тис. пачок тютюнової продукції на загальну суму 11 млн. грн. Характерні порушення – це торгівля без ліцензій, реалізація тютюну неповнолітнім. За останнє порушення було анульовано 39 ліцензій.
Нагадаємо, що в березні 2015 року передбачається створення Єдиного державного реєстру обладнання для промислового виробництва сигарет та цигарок, до якого будуть вноситися відомості про обладнання для підготовки або обробки тютюну, яке імпортується на митну територію України, зберігається та використовується на митній території України.
 

Оподаткування підакцизних товарів
У Дніпропетровській області платниками акцизного податку станом на 1 листопада 2014 року зареєстровано 23 суб'єкти господарювання, з яких виробники підакцизної продукції - 17 суб'єктів, серед яких виробники алкогольних напоїв - 6; тютюнових виробів - 1; пивних напоїв - 7; паливних матеріалів - 3. Ліцензії на право імпорту алкогольних напоїв і тютюнових виробів мають 7 суб'єктів господарювання, з яких 1 суб'єкт є виробником алкогольних напоїв.
За 10 місяців 2014 року від платників акцизного збору надійшло більше 327,4 млн. грн., зокрема від виробників - 298,8 млн.грн., імпортерів -          28,7 млн.грн. У структурі надходжень акцизного податку найбільшу питому вагу (99,5%) складають: надходження від реалізації алкогольних напоїв - 297,4 млн.грн.; від реалізації пива - 385,4 тыс.грн., від реалізації паливних матеріалів - 938,8 тыс.грн..
ГУ ДФС у Дніпропетровській області за 10 місяців 2014 виробниками і імпортерами алкогольних напоїв та тютюнових виробів реалізовано 60740 тис. шт марок акцизного податку.

Дії платника ПДВ при перереєстрації 
У разі зміни платником податку місцезнаходження (місця проживання) або його переведення на обслуговування до іншого контролюючого органу зняття такого платника з обліку в одному контролюючому органі і взяття на облік в іншому здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. 
У разі зміни даних про платника податку, які стосуються податкового номера та/або найменування (прізвища, імені та по батькові), та/або місцезнаходження (місця проживання) платника податку, а також встановлення розбіжностей чи помилок у записах реєстру платників податку платник податку подає заяву протягом 10 робочих днів, що настають за днем, коли змінилися дані про платника податку або виникли інші підстави для перереєстрації. 
У разі зміни місцезнаходження суб’єктів господарювання - платників податків сплата визначених законодавством податків і зборів (обов’язкових платежів) після реєстрації здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду. 
Зазначена норма стосується платників податків - юридичних осіб та не поширюється на фізичних осіб – підприємців. У контролюючому органі за місцем попередньої реєстрації, де платник залишається як за неосновним місцем обліку після зміни місцезнаходження, платник податків сплачує всі податки та збори, які згідно із законодавством мають сплачуватись на території адміністративно-територіальної одиниці, що відповідає неосновному місцю обліку, щодо таких податків подає податкові декларації (розрахунки, звіти) та виконує інші обов’язки платника податків, а контролюючий орган стосовно платника податків здійснює адміністрування таких податків, зборів. 
Таким чином, подання податкової звітності з ПДВ та сплата податку після переведення юридичної особи до іншого контролюючого органу у зв’язку із зміною місцезнаходження здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду. Для фізичних осіб – підприємців сплата податку та подання звітності з ПДВ здійснюється за новим місцем проживання з дати взяття на облік контролюючим органом за новим місцем проживання. 

Продаж власної сільськогосподарської продукції оподатковується 
Доходи, що отримують громадяни від продажу власної сільськогосподарської продукції, яка вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на цих земельних ділянках, розмір яких не перевищує 2 гектари, не декларуються і податок на доходи фізичних осіб не сплачується. 
Якщо розмір земельних ділянок, перевищує 2 гектари, дохід від продажу сільськогосподарської продукції підлягає оподаткуванню на загальних підставах. При продажу сільськогосподарської продукції (крім продукції тваринництва) її власник має подати податковому агенту копію довідки про наявність у нього земельних ділянок, зазначених в абзацах другому та третьому цього підпункту. Оригінал довідки зберігається у власника сільськогосподарської продукції протягом строку позовної давності з дати закінчення дії такої довідки. Довідка видається сільською, селищною або міською радою за місцем податкової адреси (місцем проживання) платника податку протягом п’яти робочих днів з дня отримання відповідною радою письмової заяви про видачу такої довідки. 
При продажу власної продукції тваринництва груп 1 - 5, 15, 16 та 41 УКТ ЗЕД, отримані від такого продажу доходи не є оподатковуваним доходом, якщо їх сума сукупно за рік не перевищує 100 розмірів мінімальної заробітної плати (У 2014році-1218грн.). Такі фізичні особи здійснюють продаж зазначеної продукції без отримання довідки про наявність земельних ділянок. 
У разі коли сума отриманого доходу перевищує 121 800 грн., фізична особа зобов’язана надати органу державної податкової служби довідку про самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва, що видається у довільній формі сільською, селищною або міською радою за місцем податкової адреси (місцем проживання) власника продукції тваринництва. Якщо довідкою підтверджено вирощування проданої продукції тваринництва безпосередньо платником податку, оподаткуванню підлягає дохід, що перевищує 121800 грн. Якщо таким платником податку не підтверджено самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва, доходи від продажу якої він отримав, такі доходи підлягають оподаткуванню на загальних підставах. 
Форму «Довідки про наявність у фізичної особи земельних ділянок» та Порядок її видачі (форма № 3ДФ) затверджено Наказом Міндоходів України від 17.01.2014 №32. Порядком передбачено, що ця довідка видається безоплатно, строком на 5 років. Її видає сільська, селищна або міська рада за місцем податкової адреси (місцем проживання) платника податку. Зазначений документ видається протягом 5 робочих днів з дня отримання відповідною радою письмової заяви про видачу Довідки. 

Які документи необхідно зберігати підприємцям при використанні РРО 
Суб'єкти господарювання, які використовують РРО для здійснення розрахункових операцій у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані, зокрема: 
- зберігати в господарській одиниці останню використану та поточну розрахункову книжку, що використовується на період виходу з ладу РРО, здійснення його ремонту або у разі тимчасового, але не більше 72 годин, відключення електроенергії; 
- у кінці робочого дня (зміни) друкувати на РРО (за винятком автоматів з продажу товарів (послуг)) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах ОРО; 
- забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; 
- друкувати X-звіти, Z-звіти та інші документи, що передбачені документацією на РРО, відповідно до законодавства; 
- зберігати на місці проведення розрахунків реєстраційне посвідчення та останню довідку про опломбування РРО або їх копії. 

Про об’єкти оподаткування  повідомте вчасно 
Повідомлення про об’єкти оподаткування чи об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків. У разі створення відокремленого підрозділу юридичної особи з місцезнаходженням за межами України повідомлення за формою № 20-ОПП подається юридичною особою протягом 10 робочих днів після створення, реєстрації такого підрозділу до контролюючого органу за основним місцем обліку юридичної особи. 
Форма звітності №20-ОПП «Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність» затверджена наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 «Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів» в редакції наказу Міністерства фінансів України від 22.04.2014 № 462 «Про внесення змін до Порядку обліку платників податків і зборів». 

Реєструйте податкову накладну правильно!
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує про правильну реєстрацію податкових накладних, розрахунків коригування до податкових накладних (ПН) у Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН). Зокрема, така реєстрація здійснюється не пізніше п’ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання. Внесення відомостей здійснюється в електронній формі протягом операційного дня з 0 до 23-ї години. Якщо п’ятнадцятий день, що настає за днем виписки податкових накладних, припадає на святковий чи вихідний день то терміни реєстрації ПН не переносяться. По закінченню цих 15 календарних днів платник податку втрачає можливість реєстрації в Єдиному реєстрі не тільки такої податкової накладної, а й будь-яких розрахунків коригування до неї. 
Відсутність факту реєстрації платником податку – продавцем товарів/послуг ПН та порушення порядку її заповнення не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов’язку включення суми ПДВ, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов’язань за відповідний звітний період. 
Також не надає права покупцю на внесення змін до податкового кредиту і розрахунок коригування до такої податкової накладної, але це не звільнятиме продавця від необхідності збільшення своїх податкових зобов’язань у разі перегляду цін за такою поставкою. 

Про очищення влади та проведення перевірки
З метою дотримання кадровими службами органів державної влади законодавчих та нормативних документів згідно яких направляються запити про проведення перевірки достовірності відомостей (передбачених пунктом 2 частини п’ятої статті 5 Закону України № 1682) ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє наступне.
Проведення перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України “Про очищення влади”, затвердженого Постановою № 563, запит про проведення перевірки достовірності відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та відповідності вартості майна (майнових прав), зазначеного (зазначених) у декларації, поданій особою, яка підлягає перевірці, за минулий рік, набутого (набутих) за час перебування на посадах, зазначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону, доходам, отриманим із законних джерел, надсилається до ДФС разом з копією декларації особи, яка підлягає перевірці, засвідченою кадровою службою органу, в якому проводиться перевірка.
Перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п’ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади» проводяться на підставі отриманого запиту про проведення перевірки та копії декларації апаратом Державної фіскальної служби України щодо посадових осіб, перелік яких визначений п.2 Порядку; територіальними органами (державними податковими інспекціями) інших зазначених у частині першій статті 2 Закону осіб за місцем їх проживання.
Звертаємо увагу, що проведення зазначеного виду перевірок на рівні ГУ ДФС у Дніпропетровській області (обласному рівні) законодавством не передбачено.
Відповідні документи державними установами (організаціями) щодо перевірок інших зазначених у частині першій статті 2 Закону осіб слід надсилати до державних податкових інспекцій у містах та районах за адресою їх проживання (перелік та адреси територіальних органів Міндоходів (ДФС) Дніпропетровської області додається).

Перелік та адреси ДПІ

Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Службову недбалість податківця виявила внутрішня безпека 
ДФС у Дніпропетровській області
Управлінням внутрішньої безпеки ГУ ДФС у Дніпропетровській області зібрано матеріали щодо неякісного виконання своїх службових обов’язків фахівця податкової служби, який на виконання вказівки голови правління підприємства у складі комісії склав акт про знищення майже 1000000 штук марок акцизного податку, в який внесено недостовірні відомості щодо фактичної кількості знищених цих марок.
Вироком суду вищезазначеного фахівця засуджено та визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України («службова недбалість») та призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на чотири роки з позбавленням права займати посади чи займатися діяльністю, пов’язаною з державною службою строком на три роки та штраф у сумі 8500 грн.
Одночасно нагадаємо, що в Державній фіскальній службі України діє сервіс «Пульс», на який можна повідомити про протиправні дії, скоєні співробітниками фіскальної та митної служби: 044-284-000-7.

02/12/2014

Понад 42 мільярдів гривень забезпечено надходжень до бюджетів усіх рівнів фіскальною службою Дніпропетровщини
За січень-листопад 2014 року фіскальною службою Дніпропетровщини забезпечено в бюджети усіх рівнів (з урахуванням ЄСВ) 42 млрд. 064 млн.грн. у тому числі:
- до державного бюджету – 16 млрд. 288,8 млн.грн.;
- до місцевих бюджетів – 9 млрд. 314,1 млн.грн.;
- по єдиному соціальному внеску – 16 млрд. 461,1 млн.грн.
Порівняно з відповідним періодом 2013 року збір платежів до бюджетів усіх рівнів зріс на 3 млрд. 892,6 млн.грн., або на 10,2 відс., у тому числі:
- до державного бюджету – зростання на 2 млрд. 324,3 млн.грн.,                  або на 16,6 відс.;
- до місцевих бюджетів – зростання на 767,1 млн.грн., або на 9,0 відс.;
- по єдиному соціальному внеску - зростання на 801,2 млн.грн.,                  або на 5,1 відс.
Надходження військового збору станом на 01.12.2014 року склали             199,8 млн. грн.

Студентам про податкову знижку на навчання
До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). Батьки повинні утримувати своїх неповнолітніх дітей (до 18 років), а якщо повнолітні діти продовжують навчання і у зв’язку з цим потребують матеріальної допомоги, то батьки зобов’язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років.
Працюючий студент не перебуває на утриманні батьків, так як має свої джерела доходу у вигляді заробітної плати та є платником податку на доходи фізичних осіб. Таким чином, якщо студент протягом року одночасно навчався і працював, отримував заробітну плату, то право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року має сам студент за умови документального підтвердження понесених витрат на навчання, а не його батьки, так як він вже не перебуває на їх утриманні.
Водночас, якщо студент влаштувався на роботу лише після закінчення навчання у звітному році і до моменту свого працевлаштування не отримував заробітну плату, то право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року має той з батьків, який фактично здійснював оплату за навчання.

Відмова від податкової пільги
Податкова соціальна пільга починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання роботодавцем заяви платника податку про застосування пільги та документів, що підтверджують таке право. Роботодавець відображає у податковій звітності всі випадки застосування або незастосування податкової соціальної пільги згідно з отриманими від платників податку заявами про застосування пільги, а також заявами про відмову від такої пільги (п.п. 169.2.2 п. 169.2 ст. 169 Податкового кодексу України).
Перелік таких документів та порядок їх подання затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1227 «Про затвердження Порядку подання документів для застосування податкової соціальної пільги».
Платник податку, який має право на застосування податкової соціальної пільги більшої, ніж передбачена п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 Кодексу, зазначає про таке право у заяві про застосування пільги, до якої додає відповідні підтвердні документи (п.п. 169.3.2 п. 169.3 ст. 169 Податкового кодексу України).

Особливості оподаткування доходів фізичних осіб підприємців
Фізичні особи – підприємці, які здійснювали протягом минулого календарного року діяльність на загальній системі оподаткування подають річну податкову декларацію про майновий стан і доходи в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи (п. 177.11 ст. 177 Податкового кодексу України). Якщо фізична особа – підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, для платників податків – фізичних осіб.
Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року податку на доходи фізичних осіб та збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності на підставі документального підтвердження факту їх сплати (п.п. 177.5.3 п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України).
Що стосується подання звітності платниками єдиного податку третьої групи, то такі платники подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.
Таким чином, фізична особа – підприємець, яка з ІV кварталу 2014 року перейшла з загальної системи оподаткування на спрощену систему оподаткування, повинна надати до контролюючого органу:
у строки, встановлені п.п. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України, податкову декларацію про майновий стан і доходи, в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності, що отримані під час перебування на загальній системі оподаткування, мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи;
у строки, встановлені п.п. 49.18.3 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України, податкову декларацію платника єдиного податку – фізичної особи - підприємця, в якій відображаються доходи, отримані під час перебування на спрощеній системи оподаткування.
При цьому платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених Кодексом. (п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України). 
Якщо платник єдиного податку – фізична особа – підприємець, який протягом всього календарного року перебував на спрощеній системі оподаткування та отримував інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, то така особа зобов’язана самостійно включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу податку та подати річну декларацію з цього податку в терміни, передбачені пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України. 

Матеріали надала Лівобережнa МДПІ м.Дніпропетровськ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області