Невірно заповнена податкова накладна - наслідки

ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, у разі порушення продавцем товарів/послуг порядку заповнення податкової накладної та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. Таке право зберігається за ним протягом 60 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі.

До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв’язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з’ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов’язань з податку за такою операцією.

Обов'язкова реєстрація платником ПДВ

ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області нагадує, що у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300 тис. грн. (без урахування ПДВ), така особа зобов’язана зареєструватися як платник податку в контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання), крім особи, яка є платником єдиного податку.

При обов’язковій реєстрації особи як платника ПДВ, реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій (п.183.2 ст.183 Податкового кодексу України). Особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації як платник ПДВ, але не подала до контролюючого органу реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Коригування податкових зобов’язань з ПДВ при поверненні авансу

Згідно з п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), об’єктом оподаткування є операції платників ПДВ з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Відповідно до пп. «а» п.187.1 ст.187 Кодексу дата надходження авансового платежу є датою виникнення у продавця податкових зобов’язань з ПДВ.

Зменшення суми податкових зобов’язань платника податку - постачальника в разі зміни суми компенсації вартості товарів/послуг, наданих особам, що не були платниками цього податку на дату такого постачання, дозволяється лише при поверненні раніше поставлених товарів у власність постачальника з наданням отримувачу повної грошової компенсації їх вартості, у тому числі при перегляді цін, пов’язаних з гарантійною заміною товарів або низькоякісних товарів відповідно до закону або договору (п.192.2 ст.192 Кодексу).

Згідно зі ст.ст.620, 666 Цивільного кодексу України у разі якщо умови договору купівлі-продажу не виконані та фактичної поставки товару не здійснено, покупець вправі вимагати передачі проданої речі або відмовитися від виконання договору і вимагати відшкодування збитків. У такому разі повернення покупцю раніше перерахованого ним авансового платежу розглядається цивільно-правовим законодавством як розторгнення (розірвання) угоди, а не як перегляд цін.

Отже, повернення авансу за не отриманий товар і перегляд ціни на товар розглядаються як різні операції як цивільно-правовим, так і податковим законодавством. При поверненні авансу у зв’язку з розірванням угоди купівлі-продажу, операція з поставки товару не відбудеться. Тому і об’єкт оподаткування у постачальника відсутній.

Тобто, якщо продавцем - платником ПДВ на дату отримання авансової оплати від неплатника ПДВ були визначені податкові зобов’язання з ПДВ та надалі сталися обставини, внаслідок яких неможливо виконати умови договору постачання товарів/послуг чи відбулася зміна умов договору, в результаті якої постачання товарів/послуг скасовано, а аванс повернуто, то продавець - платник ПДВ має право виписати розрахунок коригування до податкової накладної та зменшити нараховану суму податкових зобов’язань з ПДВ. При цьому, обидва примірники розрахунку коригування залишаються в продавця без підпису покупця - неплатника ПДВ.

З цим та іншими питаннями можна ознайомитись у загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі. Скористатись послугою можна за електронною адресою http://zir.minrd.gov.ua або через веб-портал Міністерства доходів і зборів України (вкладника «Інформаційно-довідковий ресурс»).

Про пільговий торговий патент

Ставка збору за провадження торговельної діяльності із придбанням пільгового торгового патенту встановлюється в розмірі 0,05 розміру мінімальної заробітної плати щорічно.

Строк дії пільгового торгового патенту, крім короткотермінового торгового патенту та торгового патенту на здійснення діяльності у сфері розваг становить 60 календарних місяців.

Враховуючи, що Податковим кодексом України визначено встановлення ставки збору за провадження торговельної діяльності із придбанням пільгового торгового патенту щорічно, суб’єкт господарювання для придбання такого патенту сплачує річну суму збору за перший рік дії патенту (0,05 * мінімальна заробітна плата, установлена законом на 1 січня календарного року).

Строк сплати збору за провадження торговельної діяльності із придбанням пільгового торгового патенту за наступні роки – не пізніше 15 числа місяця, який передує наступному звітному року (з урахуванням мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня календарного року).

(Лист Міністерства доходів і зборів України від 11.01.2014                   № 382/7/99-99-15-03-03-17).

Сплата єдиного внеску

ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області доводить до відома фізичних осіб – підприємців, у тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування, та осіб, які забезпечують себе роботою самостійно – займаються незалежною професійною діяльністю та які призвані до військової служби (відповідно до часткової мобілізації) про необхідність та своєчасність сплати єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в повному обсязі. Так як пільг для даної категорії осіб чинним законодавством не передбачено.

Несплата єдиного внеску позбавляє застраховану особу на соціальний захист у сфері соціального страхування, в першу чергу, на пенсійне забезпечення. Період роботи без сплати єдиного внеску не буде зараховуватись до страхового стажу, відповідно, цей період не враховується для обчислення пенсії.

(Лист Міністерства доходів і зборів України від 18.04.2014                         № 9281/7/99-99-17-03-01-17).

ЄВ за договором про надання послуг

Платниками єдиного внеску є роботодавці, а саме, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців).

Тож, при виплаті на користь приватного підприємця винагороди згідно з договором про надання послуг, єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування не нараховується, якщо такий приватний підприємець надав послуги за видами діяльності, які відповідають відомостям, внесеним до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.

ЄВ  при нарахуванні заробітної плати працюючому інваліду

Єдиний внесок для підприємств, установ та організацій, інших юридичних осіб, в яких працюють інваліди, встановлюється у розмірі 8,41% бази нарахування єдиного внеску для працюючих інвалідів. Даний відсоток нараховується для підприємств, установ, організацій та інших юридичних осіб, де працюють інваліди, та не поширюється на фізичних осіб - підприємців (роботодавців).

Підставою для застосування такого розміру єдиного внеску є завірена копія довідки з акта огляду в медико-соціальній експертній комісії про встановлення групи інвалідності (п.3.13 р.III Інструкції про Порядок нарахування та сплати платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 №455).

Отже, нарахування єдиного внеску у розмірі 8,41 % на заробітну плату працюючому інваліду здійснюється з дати встановлення групи інвалідності, але не раніше одержання роботодавцем завіреної копії довідки з акту огляду в медико-соціальній експертній комісії.

Питання-відповідь:

Які документи необхідно надати фізичній особі - підприємцю іншому суб’єкту господарювання для уникнення подвійного нарахування єдиного соціального внеску?

З метою уникнення подвійного нарахування єдиного внеску, фізична особа - підприємець, яка виконує роботи або надає послуги за цивільно-правовим договором іншим суб’єктам господарювання, повинна надати таким суб’єктам копію документа, що підтверджує державну реєстрацію фізичної особи - підприємця: виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців, в якій зазначаються основні види діяльності.

Реєстрація книг обліку розрахункових операцій

Міністерством доходів і зборів України відповідно до статті 8 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» наказом від 28.08.2013 №417 затверджено Порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій (далі – Порядок №417).

Наказом Міністерства доходів і зборів України від 24.12.2013 №844 «Про внесення змін до Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.01.2014 за №58/24835 (далі - Наказ №844), внесено зміни до титульної сторінки та розділу III книги обліку розрахункових операцій (далі – КОРО) на реєстратор розрахункових операцій (далі - РРО), а також до сторінки для щоденних записів КОРО на окрему господарську одиницю.

Отже, до реєстрації в органах Міндоходів приймаються КОРО на РРО та на окрему господарську одиницю, форми яких затверджено Порядком №417 зі змінами, внесеними Наказом №844.

Також до реєстрації в органах Міндоходів приймаються КОРО, форми яких визначені попереднім Порядком реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 №614, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.02.2001 за №106/5297. При цьому на титульну сторінку КОРО вносяться додаткові реєстраційні відомості, передбачені Порядком №417, які засвідчуються підписом посадової особи та печаткою відповідного підрозділу органу Міндоходів.

У випадку придбання суб'єктами господарювання КОРО за формами, затвердженими Порядком №417 до набрання чинності Наказом №844, реєстрація таких книг в органі Міндоходів можлива у разі внесення змін до розділу III КОРО на РРО та до сторінки для щоденних записів КОРО на окрему господарську одиницю, що забезпечить їх відповідність формам КОРО, визначеним Наказом №844.

(Лист Міністерства доходів і зборів України від 07.04.2014 №6282/6/99-99-18-02-03-15).

Маєте ліцензію – звітуйте!

Головне управління Міндоходів у Дніпропетровській області нагадує, що розрахунок суми збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства подається незалежно від наявності у платника об'єкта оподаткування.

Тобто суб'єкт господарювання, який отримав ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, але діяльність з продажу алкогольних напоїв з моменту отримання ліцензії не здійснював, повинен подавати розрахунок суми збору.

Такі платники подають щомісяця протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного місяця, розрахунок суми збору. Він подається до органу доходів і зборів за місцем перебування платника на податковому обліку.

Відображення в формі №1ДФ суми списаної заборгованості

В загальний місячний (річний) дохід оподаткування платника податку включається, зокрема, сума заборгованості платника податків згідно цивільно-правового договору, по якому строк позовної давності минув і яка перевищує суму, що становить 50% місячного прожиткового мінімуму, що діє для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, окрім сум податкової заборгованості, по яких термін позовної давності минув.

Сума списаної заборгованості, по якій термін позовної давності минув, відображується в податковому розрахунку ф. № 1ДФ під ознакою доходу «107», без заповнення граф 4 і 4а, тобто проставляється «0». При цьому фізична особа самостійно сплачує податок з таких доходів і вказує їх в річній декларації.

Категорія 103.25 Інформаційнно-довідкового ресурсу «ЗІР»

Про посвідчуючі документи при звітуванні

Якщо суб’єкт господарювання або уповноважена особа особисто подає податкову звітність до контролюючих органів, то пред’являти документи, що посвідчують особу (паспорт, наказ, довіреність тощо), не потрібно. Достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність в електронному документі електронного цифрового підпису платника податку.

Податкову декларацію має бути підписано керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до контролюючого органу. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку таку податкову декларацію підписує такий керівник (пп.48.5.1 п.48.5 ст.48 Податкового кодексу України).

Щодо автономних торговельних преференцій Євросоюзу для українських товарів

Європейський союз в односторонньому порядку планує надати Україні автономні торговельні преференції. Завдяки цьому будуть зменшені або скасовані митні збори ЄС на товари, що походять з України.

Так, наприклад, завдяки запровадженню квотування у двосторонній торгівлі між Україною та ЄС українські виробники отримають можливість завозити певні обсяги даних товарів без справляння увізних мит. Тобто під загальний режим імпорту підпадатимуть лише товари, які перевищують визначений обсяг. Вони оподатковуватимуться за тими ж умовами, які діють в Україні сьогодні.

Застосування автономних торговельних преференцій орієнтовно розпочнеться з травня 2014 року.

Детальніше ознайомитися з довідкою щодо автономного преференційного торгового режиму ЄС для України, інструкцією щодо правил проходження, які будуть застосовуватися при експорті до держав-членів ЄС, а також проектом Регламенту Європейського Парламенту та Ради стосовно скорочення або скасування митних зборів на товари, що походять з України, можна на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку за посиланням http://www.me.gov.ua/Documents/MixedList?tag=AvtonomniiPreferentsiiniiTorgovelniiRezhimYesDliaUkraini.

З 18 квітня 2014 року скасовано утилізаційний збір та акцизний податок з операцій з переобладнання вантажних автомобілів у легкові

Головне управління Міндоходів у Дніпропетровській області повідомляє, що 18 квітня 2014 року набув чинності Закон України від 08.04.2014 №1191-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо відміни екологічного податку за утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів та оподаткування акцизним податком операцій з переобладнання ввезеного на митну територію України транспортного засобу у підакцизний легковий автомобіль», яким відмінено сплату екологічного податку за утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів та оподаткування акцизним податком операцій з переобладнання ввезеного на митну територію України транспортного засобу у підакцизний легковий автомобіль.

З 01 вересня 2013 року по 17 квітня 2014 року включно оподатковувались екологічним податком операції з ввезення, виробництва, придбавання транспортних засобів та кузовів до них, які в подальшому підлягали утилізації.

З 01 січня 2014 року по 17 квітня 2014 року включно оподатковувалися акцизним податком переобладнані у легкові, призначені для перевезення пасажирів, вантажні автомобілі.

Матеріали надала Лівобережнa МДПІ м.Дніпропетровськ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області