Тлумачення та значення слова СМИК
Смик I,
-ку, м. 1) Смычокъ. Грай, музико, бо ти звик, дери лика, роби смик. Грин. III.
648. 2) ? Гладкий, як смик. Мнж. 170. 3) ? Летіли индики, а в три смики. Грин.
III. 51. 4) мн. Двѣ
вертикальныя пластинки, которыя неподвижно соединяютъ верхнюю и нижнюю части
ярма. Шух. І. 165. 5) ба́бин смик. Названіе парня, который ради состояніи
женится на старой женщинѣ.
Фр. Пр. 18.
Смик! II,
межд. Дергъ. А він його смик за полу. Хто йде та й смик за новий косник. Мил.
104.
Смикати,
-каю, -єш и смичу, -чеш, одн. в. смикнути, -ну, -неш, гл. 1) Дергать, дернуть.
За гілочку смикнув, аж дерево те затріщало. Котл. Ен. III. 21. Ми сидимо, а він
смиче мене за одежу та й пита: чи нема у вас копишника. Екатер. у. 2) Выпить.
Через край смикнув окаянної варенухи. Котл. Н. П. 385. Добре цівкою смикнув.
Ном. № 11752. 3) смикнути лю́льки. Покурить. А чи не смикнули б, пане Павле,
люльки? Стор. І. 64. 4) Тащить, стащить. Стала смикати хазяйське то се, то те.
Г. Барв. 364.
По матеріалам сайту hrinchenko.com 
|
