Міністерством фінансів України наказом від 13.01.2015 № 4 затверджено нову форму Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаче- ного) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податко- вого розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (діє з 01.04.2015 року). 

Так, в розділі ІІ зазначеного податкового розрахунку податкові агенти у рядку „Військовий збір” мають відображати інформацію про військовий збір, а саме: загальну суму нарахованого доходу та виплаченого доходу, загальну сума нарахованого військового збору і загальну сума перерахованого до бюджету військового збору у грошовій формі, вираженій у національній валюті (у гривнях з копійками). Відомості про фізичну особу - платника податку, якій нараховані доходи, з яких утримується військовий збір, не зазначаються.

Нагадуємо, що Податковий розрахунок подається окремо за кожний квартал протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу.

Податковий розрахунок за новою формою вперше подається за I квартал 2015 року в термін по 12 травня 2015 року включно.

Власникам нерухомості розташованої в зоні АТО

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що власники нерухомо- сті, розташованої в зоні АТО, не звільняються від подання звітності та сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Для правильності нарахування подат- кового зобов'язання рекоменду- ємо звернутися до територі- ального органу ДФС за місцем проживання.

З 1 квітня 2014 року для нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, базою оподаткування визначено загальну площу об’єкта оподаткування.

Не є об’єктом оподаткування:

- житлова нерухомість непридатна для проживання, в тому числі у зв'язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради;

- об'єкти нежитлової нерухомості, які використовуються суб'єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність в малих архітектурних формах та на ринках;

- будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств;

- будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності;

- об'єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності громадських організацій інвалідів та їх підприємств.

Понад дві тисячі найманих працівників Дніпропетровщини оформили трудові відносини

За перший квартал 2015 року співробітники Головного управління ДФС у Дніпропетровській області виявили у 1001 суб’єкта господарювання незаконне використання найманої праці 2262 осіб. Ці громадяни працювали у роботодавців без належного оформлення та, відповідно, без сплати податків і соціальних внесків.

Легалізувавши трудові правовідносин з найманими особами, роботодавцями забезпечено додаткові надходження з податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на загальну суму 1 мільйон 405 тисяч гривень.

«У напрямі детінізації ринку праці важливим є соціальний аспект. Адже, за кожним фактом стоять громадяни, яких роботодавці позбавляють соціальної захищеності, майбутньої пенсії та соцвиплат. До того ж, місцевий бюджет та соціальні фонди втрачають належні суми для забезпечення функціонування місцевих громад», – наголошує начальник Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Василь Андрухів.

З початку року сервіс «Пульс» прийняв 165 сигналів від дніпропетровських платників

У січні – березні поточного року на антикорупційний сервіс Державної фіскальної служби України «Пульс» звернулися 165 заявників Дніпропетровського регіону.

Найактуальніші питання, з яким звертались платники Дніпропетровської області на сервіс «Пульс», стосувались подання звітності в електронному вигляді – 112 звернень. Крім того, 31 платник порушили питання щодо організації роботи територіальних органів Головного управління ДФС у Дніпропетровській області. З приводу реєстрації платником ПДВ та перевірки суб’єктів господарювання звернулися                 9 платників тощо.

Усі звернення розглянуті у встановлений термін та вирішені по суті.

Нагадаємо, що інтерактивний сервіс „Пульс” приймає звернення платників з податкових та митних питань. Поскаржитися на неправомірні дії або бездіяльність працівників Міністерства доходів і зборів, оперативно вирішити суперечливі запитання, які виникають у сфері адміністрування податків та під час здійснення митного контролю та митного оформлення можна за телефоном (044) 284-00-07. Лінія працює цілодобово.

З початку року платникам Дніпропетровщини в автоматичному режимі відшкодовано понад 72 млн. грн. ПДВ

На протязі січня – березня 2015 року платникам Дніпропетровського регіону відшкодовано майже 207 млн. грн. податку на додану вартість, з них за процедурою автоматичного відшкодування – понад 72 млн. грн.

Слід відзначити, що з початку року дніпропетровському бізнесу ПДВ відшкодовано більш, як на 120 млн. грн., у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Загалом, автоматичне відшкодування ПДВ отримали 20 суб’єктів господарювання регіону.

Нагадуємо, що з 01.01.2015 року затверджені додаткові критерії в механізмі автоматичного бюджетного відшкодування податку на додану вартість. Зокрема, такими критеріями є:

- наявність необоротних активів, залишкова балансова вартість яких на звітну дату за даними податкового обліку перевищує у 3 рази суму ПДВ, заявлену до відшкодування;

- здійснення операції за «0» нульовою ставкою, питома вага яких протягом попередніх 12 (раніше 3) звітних податкових періодів (місяців) сукупно становить не менше 40 відс. загального обсягу поставок, або здійснення інвестиції в необоротні активи у розмірах не менше ніж 3 мільйони гривень протягом останніх 12 календарних місяців.

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області оголошує про конкурсний добір кандидатів для вступу на денну форму навчання на факультеті податкової міліції Національного університету державної податкової служби України

ОГОЛОШУЄТЬСЯ конкурсний добір кандидатів для вступу на денну форму навчання на факультеті податкової міліції Національного університету державної податкової служби України у 2015 році

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області оголошує про конкурсний добір кандидатів для вступу на денну форму навчання на факультеті податкової міліції Національного університету державної податкової служби України (м. Ірпінь, Київська область) за напрямом підготовки „Правоохоронна діяльність”.

У конкурсі можуть брати участь громадяни України, які мають середню або середню спеціальну освіту, придатні до військової служби, віком від 17 років.

Вступники складають іспит з фізичної підготовки та беруть участь у конкурсному відборі за сертифікатами Українського центру оцінювання якості освіти з історії України, української мови і літератури, математики чи іноземної мови.

З питань оформлення документів необхідно звертатися до 15 червня 2015 року  за адресою:

м. Дніпропетровськ, вул. Сімферопольська 17-а, тел. 370-10-73, 370-10-75 – відділ проходження служби у податковій міліції та інспекції з особового складу управління персоналу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Мешканці багатоповерхівки сплачують земельний податок

Лівобережна ОДПІ м.Дніпропетровська повідомляє, що відповідно до п. 287.8 ст. 287 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Згідно із п. 286.6 ст. 286 ПКУ за земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні, з урахуванням прибудинкової території.

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Таким чином, фізична особа – власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку є платником земельного податку з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

З початку року сплачено 40,1 млрд. грн. єдиного внеску

Протягом січня-березня поточного року надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове соціальне страхування склали 40,1 млрд. грн. Зокрема, у березні сплачено 14,3 млрд. гривень.

Єдиний внесок засобами програмного забезпечення автоматично розподіляється Державною казначейською службою України за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування відповідно до визначених пропорцій та перераховується за призначенням – на рахунки, відкриті в Державній казначейській службі на ім’я фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування і пенсійного страхування.

Нагадаємо, що з 1 січня 2015 року набрав чинності Закон України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці”. 

Типові помилки при користуванні РРО

Під час проведення розрахункових операцій іноді виникають помилки, які можуть призвести до значних штрафів.  Виправити помилки, допущені під час проведення розрахункових операцій, не завжди просто, але можливо. ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.

Якщо у фіскальному режимі РРО під час реалізації товарів було вибито чек, у якому неправильно зазначено кількість товару суб'єкту господарювання необхідно скасувати помилково проведену суму роздруковавши ще один чек, у якому зазначається помилково вибита сума зі знаком «–», тобто у фіскальній пам'яті РРО реєструється від’ємна сума розрахунків або застосувати операцію «Службова видача» на суму вибитого чека  скасувавши проведення помилкової суми через РРО. Після цього касир повинен роздруковати чек із потрібною (виправленою) сумою та видати чек покупцеві. ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу на необхідності складання акта про скасування помилково проведеної через РРО суми (якщо сума операції перевищує 100 грн.). Форма акта може бути довільною, але містити  інформацію про помилкову суму проведених розрахунків і реквізити помилково вибитого чека та дані про товар, який передбачалося продати.

Після складання акт або передається до центральної бухгалтерії, або прикріпляється до останньої сторінки КОРО (якщо в суб'єкта господарювання немає бухгалтерії). Строк зберігання такого акта – не менше трьох років.

Скасування реєстрації касового апарату

ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що перед скасуванням реєстрації РРО до територіального органу ДФС необхідно подати заяву про скасування реєстрації суб’єкт господарювання, довідку Центра обслуговування операторів про розпломбування РРО (крім випадків установлення невідповідності конструкції та програмного забезпечення РРО документації виробника) та повертає територіальному органу ДФС реєстраційне посвідчення. У заяві про скасування реєстрації зазначається спосіб отримання довідки про скасування реєстрації РРО за формою № 6-РРО: поштою або безпосередньо в територіальний орган ДФС.

Електронна касова книга

ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що підприємства за умови забезпечення належного зберігання касових документів можуть вести касову книгу в електронній формі за допомогою комп’ютерних засобів. Програмне забезпечення, за допомогою якого ведеться касова книга, має забезпечувати візуальне відображення і роздрукування кожної з двох частин аркуша касової книги («Вкладний аркуш касової книги» та «Звіт касира»), які за формою і змістом мають відтворювати форму та зміст касової книги в паперовій формі.

Записи в касовій книзі мають робитися до початку наступного робочого дня (тобто із залишками на кінець попереднього дня), а також містити всі реквізити, що передбачені формою касової книги. Сторінки касової книги мають нумеруватися автоматично в порядку зростання з початку року.

У разі роздрукування «Вкладного аркуша касової книги» у кінці місяця має автоматично роздруковуватися загальна кількість аркушів касової книги за цей місяць, а в разі роздрукування в кінці року - їх загальна кількість за рік.

Після роздрукування «Вкладного аркуша касової книги» і «Звіту касира» касир зобов’язаний перевірити правильність складання цих документів, підписати їх і передати «Звіт касира» разом з відповідними касовими документами до бухгалтерії під підпис у «Вкладному аркуші касової книги».

«Вкладний аркуш касової книги» протягом року зберігається касиром окремо за кожний місяць. Після закінчення календарного року (або залежно від потреби) «Вкладний аркуш касової книги» формується в підшивки в хронологічному порядку. Загальна кількість аркушів за рік засвідчується підписами керівника і головного бухгалтера підприємства - юридичної особи, а підшивки формуються в книгу, яка скріплюється відбитком печатки підприємства (юридичної особи). Після закінчення календарного року касова книга на електронних носіях має передаватися для зберігання відповідно до законодавства України.

Протягом січня-березня до бюджету сплачено понад 2,2 млрд. грн. єдиного податку

Протягом січня-березня поточного року платники податків, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, сплатили до бюджету понад 2,2 млрд. грн. єдиного податку. Порівняно з відповідним періодом минулого року сплата податку зросла на 20 відс.

Фізичні особи – підприємці спрямували до бюджету понад 1,6 млрд. грн., що на 316,3 млн. грн. більше, ніж за січень-березень 2014 року. 

Юридичні особи, які використовують спрощену систему, сплатили 562,1 млн. грн. Порівняно з відповідним періодом минулого року надходження від цієї категорії платників зросли на 55,3 млн. гривень.

Застосування реєстраторів розрахункових операцій

Нагадуємо, що відповідно до п. 296.10 Податкового кодексу України запроваджується обов’язкове застосування реєстраторів розрахункових операцій для фізичних осіб-підприємців, які працюють на спрощеній системі оподаткування: з 1 липня 2015 року – для платників третьої групи, з 1 січня 2016 року – платників другої групи. Зазначена норма не стосується платників, які здійснюють діяльність на ринках та через засоби пересувної роздрібної мережі.

Водночас, для тих платників третьої та другої груп, які з 1 січня 2015 року до 30 червня 2015 року почнуть застосовувати у власній господарській діяльності зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій, законодавством передбачено звільнення від перевірок на дотримання норм порядку застосування РРО до 1 січня 2017 року. 

Порядок складання податкової накладної при постачанні самостійно виготовлених товарів

Відповідно до пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань продавця.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно з пунктом 187.1 статті 187 Кодексу  вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Враховуючи викладене, якщо „першою подією” є попередня оплата за товар, який ще не виготовлено, то на дату отримання такої попередньої оплати постачальник – платник ПДВ повинен визначити податкові зобов’язання з ПДВ виходячи з договірної вартості такого товару, скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН.

Якщо при оприбуткуванні на баланс підприємства/установи власно виготовленого товару, його виробнича собівартість перевищить договірну вартість (з якої були визначені податкові зобов’язання на дату отримання передоплати та, відповідно, складена податкова накладна), то на дату його оприбуткування на баланс платник податку повинен скласти другу податкову накладну виходячи з різниці між виробничою собівартістю та договірною вартістю такого товару. У податковій накладній, яка складена на різницю між виробничою собівартістю та договірною вартістю, у верхній лівій частині робиться відповідна помітка „Х” та зазначається тип причини: 17 – складена на суму перевищення собівартості самостійно виготовлених товарів/послуг над фактичною ціною їх постачання. Така податкова накладна підлягає обов’язковій реєстрації в ЄРПН.

Якщо першою подією при постачанні власно виготовленого товару буде відвантаження такого товару, і його виробнича собівартість перевищить договірну вартість, то на дату відвантаження платник податку повинен скласти дві податкові накладні: одну – виходячи з договірної вартості товару, а другу на різницю між виробничою собівартістю та договірною вартістю з типом причини
17 – складена на суму перевищення собівартості самостійно виготовлених товарів/послуг над фактичною ціною їх постачання.

Відповідальність, яка передбачена за порушення правил сплати (перерахування) податків

Відповідно до п. 126.1 cт. 126 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755 із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

• при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;     
• при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.     

Після закінчення встановлених ПКУ строків погашення узгодженого грошового зобов’язання на суму податкового боргу нараховується пеня (п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПКУ).

Пеня, визначена п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПКУ, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті (п. 129.4 ст. 129 ПКУ).

Згідно зі ст. 163 прим. 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року
№ 8073-X із змінами та доповненнями (далі – КУпАП) неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов’язкових платежів), - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі від 5 до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені ч. першою ст. 163 прим. 2 КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі від 10 до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порядок складання податкової накладної при постачанні самостійно виготовлених товарів

Відповідно до пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань продавця.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно з пунктом 187.1 статті 187 Кодексу  вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Враховуючи викладене, якщо „першою подією” є попередня оплата за товар, який ще не виготовлено, то на дату отримання такої попередньої оплати постачальник – платник ПДВ повинен визначити податкові зобов’язання з ПДВ виходячи з договірної вартості такого товару, скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН.

Якщо при оприбуткуванні на баланс підприємства/установи власно виготовленого товару, його виробнича собівартість перевищить договірну вартість (з якої були визначені податкові зобов’язання на дату отримання передоплати та, відповідно, складена податкова накладна), то на дату його оприбуткування на баланс платник податку повинен скласти другу податкову накладну виходячи з різниці між виробничою собівартістю та договірною вартістю такого товару. У податковій накладній, яка складена на різницю між виробничою собівартістю та договірною вартістю, у верхній лівій частині робиться відповідна помітка „Х” та зазначається тип причини: 17 – складена на суму перевищення собівартості самостійно виготовлених товарів/послуг над фактичною ціною їх постачання. Така податкова накладна підлягає обов’язковій реєстрації в ЄРПН.

Якщо першою подією при постачанні власно виготовленого товару буде відвантаження такого товару, і його виробнича собівартість перевищить договірну вартість, то на дату відвантаження платник податку повинен скласти дві податкові накладні: одну – виходячи з договірної вартості товару, а другу на різницю між виробничою собівартістю та договірною вартістю з типом причини
17 – складена на суму перевищення собівартості самостійно виготовлених товарів/послуг над фактичною ціною їх постачання.

Як заповнюються розділи 5 та 7 реєстраційної заяви за ф. № 1-ПДВ з позначкою «Перереєстрація»

Відповідно до п. 183.14 ст. 183 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями форми реєстраційної заяви, заяви про анулювання реєстрації, а також положення про реєстрацію платників податку затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику.

Відповідно до п. 4.1 розд. IV Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233 (далі – Положення
№ 1130), перереєстрація платника ПДВ проводиться у разі зміни даних про платника ПДВ, які стосуються коду за ЄДРПОУ, податкового номера, який надається контролюючими органами, та/або найменування (прізвища, імені, по батькові), та/або місцезнаходження (місця проживання) платника ПДВ, і якщо зміни не пов’язані із припиненням платника ПДВ, крім випадків, визначених
п.п. 1 п. 3.15 розд. III Положення № 1130.

У разі зміни платником ПДВ місцезнаходження (місця проживання) або його переведення на обслуговування до іншого контролюючого органу зняття такого платника з обліку в одному органі і взяття на облік в іншому здійснюються у порядку, встановленому Міністерством фінансів України.

У разі зміни даних про платника ПДВ, а також у разі встановлення розбіжностей чи помилок у записах Реєстру платник ПДВ подає відповідно до п.п. 1 п. 3.5 розд. III Положення № 1130 реєстраційну заяву до контролюючого органу протягом 10 робочих днів, що настають за днем, коли змінилися дані про платника ПДВ або виникли інші підстави для перереєстрації.

Контролюючий орган здійснює перереєстрацію платника ПДВ з дотриманням правил та у строки, визначені для реєстрації платників ПДВ.

Згідно із п.п. 4 п. 3.5 розд. ІІІ Порядку № 1130 реєстраційна заява обов’язково має бути підписана заявником із зазначенням дати.

Усі розділи реєстраційної заяви підлягають заповненню.

Таким чином, при подачі реєстраційної заяви за
ф. № 1-ПДВ з позначкою «Перереєстрація» платник ПДВ повинен заповнити всі розділи заяви, вказавши дані на день подачі заяви.

При заповненні розділу 5 платник ПДВ вказує причини реєстрації платником податку на додану вартість або критерії, за якими платник відповідає вимогам щодо реєстрації платником ПДВ (на день подачі заяви).
        У розділі 7 платник ПДВ заповнює лише необхідні поля (рядки).

 Зокрема, якщо платник ПДВ здійснює оподатковувані операції з постачання товарів (послуг), то їх загальна сума, нарахована (сплачена) такому платнику за останні 12 календарних місяців, вказується ним у рядку «Загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів (послуг)».

Формування податкового кредиту на підставі податкових накладних, складених починаючи з 1 січня 2015 року

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПКУ суми податку, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше:

- ніж через 180 календарних днів з дати складення податкової накладної;

- для платників податку, що застосовують касовий метод, - ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку;
         - для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно.

     У січні 2015 року обов’язковій реєстрації в ЄРПН підлягали податкові накладні, у яких сума ПДВ перевищує 10 тис.грн., а також ті, що були складені при здійсненні операцій з постачання підакцизної та імпортованої продукції.
      Податкові накладні, які складені постачальником товарів/послуг у січні 2015 року та які не підлягали обов’язковій реєстрації в ЄРПН (сума ПДВ не перевищує 10 тис.грн. та складені за операціями з постачання товарів, що не відносяться до підакцизної та імпортованої продукції), включаються до складу податкового кредиту покупця за січень 2015 року (за умови дотримання інших вимог ПКУ щодо формування податкового кредиту). До складу податкового кредиту наступних звітних періодів такі податкові накладні не можуть бути включені.

Податкові накладні, складені з 1 січня 2015 року та своєчасно зареєстровані в ЄРПН, включаються до складу податкового кредиту того звітного періоду, на який припадає дата їх складання.

Податкові накладні, складені з 1 січня 2015 року, зареєстровані в ЄРПН з порушенням терміну їх реєстрації, визначеного п. 201.10 ст. 201 ПКУ, але не більше ніж 180 календарних днів з дати їх складання, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому податкову накладну зареєстровано в ЄРПН.

Податкові накладні, не зареєстровані в ЄРПН протягом 180 календарних днів з дати їх складання, не можуть бути підставою для формування податкового кредиту.

Якщо платник податку формує податковий кредит за касовим методом, отримана ним податкова накладна включається ним до складу податкового кредиту того звітного періоду, в якому відбулася оплата товару, при постачанні якого була складена така податкова накладна. Таким платникам податку надано право на формування податкового кредиту протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з їх банківських рахунків.

Вказане правило стосується податкових накладних, які були складені до 1 січня 2015 року (незалежно від того, складена така податкова накладна в електронному чи паперовому вигляді, зареєстрована в ЄРПН чи не зареєстрована у зв’язку з тим, що за правилами, діючими до цієї дати, не підлягала реєстрації в ЄРПН), а також податкових накладних, складених після 1 січня 2015 року.

При цьому якщо постачальник не зареєстрував податкову накладну, складену протягом січня 2015 року (за умови, що така податкова накладна підлягала обов’язковій реєстрації в ЄРПН), або податкову накладну, складену, починаючи з 1 лютого 2015 року, протягом 180 днів з дня її складання, покупець втрачає право на формування податкового кредиту, в тому числі і в тому випадку, якщо він застосовує касовий метод формування податкового кредиту.

Боротьба з митними правопорушеннями у Дніпропетровській області

Днями, в прес-центрі Інформаційного агентства «МОСТ-ДНЕПР» відбулася прес-конференція на тему: «Боротьба з митними правопорушеннями у Дніпропетровській області» за участі заступника начальника відділу провадження у справах про порушення митних правил Дніпропетровської митниці ДФС Ірини Романенко.

За її словами: «З 1 січня 2015 року було зафіксовано 33 митних правопорушення, 6 з яких вже направлено до суду. Найбільш розповсюдженими різновидами порушення митних правил є порушення порядку проходження митного контролю в пунктах пропуску, недекларування товарів, які переміщаються через митницю. Санкцією за данні порушення є штраф у розмірі від 8,5 тис. грн. до 17 тис. грн. і конфіскація товару. В деяких випадках - сума штрафу прирівнюється оціночній вартості товару, що вивозиться. Цього року до державного бюджету країни від штрафів порушників надійшло 285 тис. 633 грн.»

 Інколи, зустрічаються випадки, коли люди намагаються провезти через кордон історично-культурні цінності такі, як книги або ювелірні вироби, що згідно чинного законодавства заборонені або обмежені до вивозу за межі країни.

«З усіх питань проходження кордону громадянам можна звертатися до Дніпропетровської митниці ДФС Дніпропетровської за адресою м.Дніпропетровськ, вул. Горького, 22, та за телефоном: (0562) 39-56-73», - зазначила Ірина Романенко.

Формування податкового кредиту у платників ПДВ

В зв’язку з внесеними змінами до Податкового кодексу України починаючи з першого звітного періоду 2015 року (січень, І квартал) формування податкового кредиту у платників ПДВ відбувається на підставі електронних податкових накладних та обмежених випадках готівкових розрахунків/ документів (п.198.6 ст. 198 Кодексу) і податкових накладних, які складені постачальником товарів/ послуг у січні 2015 року.

Податкові накладні, складені з 1 січня 2015 року та своєчасно зареєстровані в ЄРПН, включаються до складу податкового кредиту того звітного періоду, на який припадає дата їх складання (п.198.3 ст.198 Кодексу).

Податкові накладні, складені з 1 січня 2015 року, зареєстровані в ЄРПН з порушенням терміну їх реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому податкову накладну зареєстровано в ЄРПН, але не більше ніж 180 календарних днів з дати їх складання.

З урахуванням змін, внесених до пункту 198.6 статті 198 розділу V Кодексу, з 1 січня 2015 року втратила чинність норма щодо збереження права на включення до податкового кредиту суми ПДВ на підставі отриманих податкових накладних протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Платники, які не включили податкові накладні, складені до 1 січня 2015 року, до складу податкового кредиту відповідних періодів, можуть реалізувати своє право на формування податкового кредиту виключно шляхом подання уточнюючих розрахунків за відповідні звітні періоди, з урахуванням вимог пункту 198.2 статті 198 розділу V Кодексу.

Таким чином, до складу податкового кредиту декларації з ПДВ за січень п. р. платник не має права включити суми ПДВ по податкових накладних минулих періодів.

Декларуй – Україну будуй!

Лівобережна ОДПІ м.Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що триває кампанія декларування доходів та нагадує, що до декларування підлягають доходи отримані у минулому році у вигляді спадщини, від здавання в найм нерухомого майна, від продажу об’єктів рухомого та нерухомого майна, інвестиційний прибуток, доходи, отримані за кордоном тощо. ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертається до всіх, хто ще не задекларував свої доходи завітати до територіального органу ДФС та зробити благо для країни .

Військовий збір з пенсії

До 1 січня 2015 року виплата пенсії не включалася до переліку доходів які підлягали оподаткуванню. До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку у 2015 році не включається сума пенсії (включаючи суму її індексації, нараховану відповідно до закону), у розмірі 3654 грн. (1218 гривень х 3), вартість дарунків, яка не перевищує розмір 609 грн., та сума виплат, що здійснюються за рішенням професійної спілки на користь члена такої професійної спілки, яка не перевищує розмір 1710 грн., то сума таких доходів не є об'єктом оподаткування військовим збором.

Якщо сума пенсії (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону), вартість дарунків та сума виплат, що здійснюються за рішенням професійної спілки на користь члена такої професійної спілки, перевищує у 2015 році зазначені розміри, то частини таких перевищень включаються до загального місячного (річною) оподатковуваного доходу платника податку та оподатковуються військовим збором за ставкою 1,5 відсотка.

Порядок отримання ліцензій на роздрібну торгівлю алкоголем

Лівобережна ОДПІ м.Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що для отримання ліцензії суб’єкти господарювання мають надати:

- заяву;

- платіжне доручення з відміткою штампа банку;

- документ, що посвідчує особу (для фізичних осіб);

- довіреність, що уповноважує представника заявника на отримання ліцензії.

Плата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), становить 8000 гривень на кожний окремий, зазначений в ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі, а на території сіл і селищ, за винятком тих, що знаходяться у межах території міст, - 500 гривень. Нагадуємо, що прийом та видача документів для оформлення ліцензій (дублікатів) на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами здійснюється в ГУ ДФС у Дніпропетровській області за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Сімферопольська, 17-а, а також в Центрах обслуговування платників податків ДПІ, що діють на районних рівнях.

Незалежна професійна діяльність та ЄСВ

Лівобережна ОДПІ м.Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме: наукову, літературну, викладацьку, артистичну, художню, освітню, медичну, юридичну практику (в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність) також релігійну (місіонерську), іншу подібну діяльність, що з 01 січня 2015 року у випадку якщо вони отримують дохід від зазначеної діяльності − то вважаються платниками єдиного внеску. Обов'язок сплати внеску не залежить від того чи є вони одночасно найманими працівниками або підприємцями. 

Спецвикористання води якщо приміщення передано в оренду

Суб’єкт господарювання, який має дозвіл на спеціальне водокористування (або договір на поставку води з водокористувачем-постачальником) у разі передання у користування на підставі договору оренди приміщень іншому суб’єкту господарювання є платником рентної плати за весь обсяг фактично використаної води, у тому числі води, використаної орендарем). У разі отримання орендарем окремого дозволу на спец водокористування чи укладання окремого договору на поставку води, рентна плата обчислюється та сплачується безпосередньо орендарем. Якщо ж орендар самостійно уклав договір на поставку води з водопостачальником, але використовує воду для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб, то він не є платником рентної плати.

Запитання-відповіді на тему: “Декларування доходів громадян, отриманих у 2014 році”

Чи переноситься право на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року на наступні податкові роки?

Якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься. Це визначено пп.166.4.3 п.166.4 ст.166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями.

Нагадуємо, платник податку має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року;

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.

Які документи, крім податкової декларації про майновий стан і доходи, має подати платник податку до державної податкової інспекції, щоб скористатись правом на нарахування податкової знижки щодо частини суми процентів за іпотечним кредитом?

Платник податку - резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом за умови наявності документального підтвердження витрат, що включаються до податкової знижки:

     кредитного договору та нотаріально завіреного договору іпотеки;

     відповідних платіжних документів, в яких чітко визначено суму сплачених відсотків за користування іпотечним кредитом та прізвище, ім’я, по-батькові платника податку як платника цих процентів (рахунок з відбитком каси про перерахування коштів, платіжне доручення банку з відміткою про перерахування коштів);

     паспорта платника податку з позначкою про реєстрацію за місцезнаходженням житлового будинку (квартири, кімнати), щодо якого оформлено іпотечний житловий кредит.

     Оригінали таких документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку, достатнього для проведення контролюючим органом податкової перевірки стосовно нарахування такої податкової знижки.

                Платники податку зобов’язані на вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обпилення і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірності відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку.

                Для прискорення проведення контролюючим органом розрахунку сум, що підлягають поверненню з бюджету, і забезпечення правильності визначення зазначених сум доцільно надавати до податкової інспекції копії зазначених документів.

Чи має право платник податку на податкову знижку за навчання, якщо освіта отримується в декількох навчальних закладах (у т.ч. за кордоном)?

Платник податків, який навчається в декількох навчальних закладах України, за умови виконання всіх умов передбачених Податковим кодексом України, має право скористатися податковою знижкою на навчання. Платники податків які навчаються за кордоном права на податкову знижку в частині витрат у вигляді суми коштів, сплачених на користь закордонних закладів освіти не мають.

Протягом 2014 року пенсіонер здавав в оренду власну квартиру. Чи необхідно подавати декларацію та сплачувати податок?

Відповідно до норм Податкового Кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування) визначений у порядку, встановленому  Кодексом. Даним порядком встановлено: якщо орендар є фізичною особою, яка не є суб'єктом господарювання, особою, відповідальною за нарахування та сплату (перерахування) податку до бюджету, є платник податку - орендодавець.

Cума отриманого доходу, сума сплаченого протягом звітного податкового року податку та податкового зобов'язання за результатами такого року відображаються у річній податковій декларації Такий орендодавець самостійно нараховує та сплачує податок до бюджету в строки, встановлені  Кодексом для квартального звітного (податкового) періоду, а саме: протягом 40 календарних днів, після останнього дня такого звітного (податкового) кварталу.

Така декларація подається орендодавцем до 1 травня року, що настає за звітним в податковий орган за місцем проживання (реєстрації).

Хто звільняється від обов’язку подання декларації?

Відповідно до п. 179.4 ст. 179 Податкового кодексу України платники податку звільняються від обов'язку подання податкової декларації в таких випадках незалежно від виду та суми отриманих доходів платниками податку, які:

• є неповнолітніми або недієздатними особами і при цьому перебувають на повному утриманні інших осіб (у тому числі батьків) та/або держави станом на кінець звітного податкового року;
• перебувають під арештом або є затриманими чи засудженими до позбавлення волі, перебувають у полоні або ув'язненні на території інших держав станом на кінець граничного строку подання декларації;
• перебувають у розшуку станом на кінець звітного податкового року;
• перебувають на строковій військовій службі станом на кінець звітного податкового року.

При отриманні яких доходів виникає обов’язок подання декларації?

Обов'язок подання декларації  виникає у платника податку з доходів фізичних осіб у разі отримання ним протягом звітного року таких видів доходів (прибутків):

• при отриманні доходів від особи, яка не є податковим агентом (від інших фізичних осіб (резидентів або нерезидентів)) (пп. 168.2.1 п.168.2 ст. 168 Кодексу);

• при отриманні окремих видів доходів, що не підлягають оподаткуванню при виплаті (пп. 168.1.3 п.168.1 ст. 168 Кодексу) (суми заборгованості, за якими минув строк позовної давності та яка перевищує суму, що становить 50 відсотків місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року; нецільова благодійна допомога понад установлену норму; додаткове благо у вигляді суми боргу платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності та інші);

• дохід від операцій з інвестиційними активами (п. 170.2 ст. 170 Кодексу);

• іноземні доходи  (пп. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 Кодексу);

• якщо протягом такого податкового (звітного) року оподатковувані доходи нараховувалися (виплачувалися, надавалися) у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, платнику податку у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами двома або більше податковими агентами і при цьому загальна річна сума таких оподатковуваних доходів перевищує сто двадцять розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року у 2014 – 146160 грн. (пп. “є” п.  176.1 ст. 176 Кодексу),

• інших доходів, декларування яких передбачено чинним законодавством.

Матеріали надала Лівобережнa МДПІ м.Дніпропетровськ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області